Багато дівчат мріють брати участь у конкурсах, але я ніколи про це не мріяла, ніколи не ставила собі за мету перемогти в конкурсі краси. Моєю дитячою мрією було змінити світ, покращивши життя хоча б однієї людини.
В 17 років мене помітили модельні агентства і почали пропонувати вигідні контракти, але, розуміючи, що модельний бізнес зараз більше орієнтований на те, щоб не одягати, а роздягати дівчат, я відмовилася від усіх цих контрактів. Я вступила до університету на факультет міжнародних відносин, також закінчила коледж перукарського мистецтва і почала працювати в салоні краси. Багато людей тоді дивувалися, чому я відмовляюся від таких вигідних пропозицій, і говорили, що зі своїми моральними принципами далеко не підеш, а залишишся сірою мишкою. Але я вірила, моя доля в руках Бога, і молилася, щоб здійснилася Його воля в моєму житті.
Одного разу до нашого салону прийшла дівчина з гарним довгим волоссям, її звали Наталія Ворона. Раніше я її ніколи не зустрічала, але вона мені дуже сподобалась. Поки я її стригла, ми трохи поспілкувалися. Наталія запитала мене, чому я не займаюся модельним бізнесом. Я відповіла, що це суперечить моїм моральним принципам. Через деякий час вона зателефонувала мені та запропонувала взяти участь у Національному конкурсі краси. Я майже відмовилася, але одна фраза змусила мене замислитися: Наталія сказала: «Я могла б знайти багато дівчат, зовні красивих, але в тобі я побачила не лише зовнішню красу, а й внутрішню».
«Я хочу, щоб саме її ти показала на конкурсі». У момент, коли вона сказала мені цю фразу, я відчула щось особливе і доленосне. Я молилася і прийняла рішення брати участь у цьому конкурсі. Але, звісно ж, як і у багатьох інших людей у нашій країні, у мене було велике упередження щодо конкурсів. Я чула, що дуже часто переможницями конкурсів стають дочки олігархів. Я молилася, щоб здійснилася Божа воля, бо завжди вірила і знала, що Бог — Творець всього, набагато впливовіший і сильніший за самого багатого чоловіка на землі.
І ось я приїхала на підготовку до конкурсу. Практично всі конкурсантки були професійними моделями, деякі з них дефілювали по відомих подіумах Мілана і Парижа.
І, звісно ж, на їхньому фоні я почала виділятися, тому що ніколи до цього часу не стикалася з необхідністю навчитися дефілювати. І ось тут почалися найскладніші дні моєї підготовки до конкурсу.
На кожній репетиції були присутні організатори та журі конкурсу, а на мені ставили величезне питання: чи зможу я впоратися з програмою дефіле, адже ми готувалися до прямого ефіру на одному з найрейтинговіших телеканалів. Крім того, всі готувалися до прийому почесного гостя в Україні, Джулії Морлі (хазяйки конкурсу «Міс Світу»), яка також мала увійти до складу журі на конкурсі. Я відчувала себе опущеною не тільки в очах людей, але й в своїх власних.
І ось настав той самий кризовий момент. Я прийшла в номер, закрила за собою двері, лягла на підлогу і просто плакала, запитуючи Бога, чому все так складно. І саме в той момент я відчула, що прямо зараз, коли я опущена перед усіма, я любима і оцінена Ним, Творцем всієї вселенної, дизайнером з бездоганним смаком. Він створив мене! В той момент мені стало байдуже, що думають про мене люди, бо я вже оцінена. Тоді я встала, витерла сльози, піднялася на поверх вище і попросила одну з конкурсанток, Олю, навчити мене дефіле. І до мого великого здивування вона погодилася. Багато хто говорить, що на конкурсах немає взаємодопомоги, і всі намагаються підставити один одного. Але в моєму випадку було все по-іншому.
І ось настав фінал конкурсу. Всі дуже хвилювалися. Я навіть не знала, потраплю чи я хоча б у півфінал. І ось раптово, на першому виході, коли всі конкурсантки були однаково одягнені, Джулія Морлі, як мені потім розповідали, звертається до інших членів журі з питанням: «Хто ця дівчина під номером 23? Вона випромінює світло, вона інша».
І, в кінці кінців, голоси журі розподіляються порівну, і голос господині конкурсу «Міс Світу» виявляється вирішальним, і вона віддає його за мене. У той момент, коли назвали моє ім’я, я не усвідомлювала всього до кінця, але була в величезному здивуванні від того, що Бог зробив у моєму житті.
« Beauty is born in the heart, reflected in the eyes, and lives in actions »
«Краса народжується в серці, відображається в очах і живе у вчинках»
Прокинувшись вранці після перемоги, мій телефон розривався від дзвінків з телебачення, радіо, газет... Всіх почало цікавити, як я живу, моя думка з приводу тих чи інших речей... У той момент я усвідомила, як радикально змінилося моє життя і яку відповідальність Бог поклав на моє життя. Адже тепер кожна моя фраза чи висловлювання може вплинути на життя тисяч хлопців і дівчат. Після перемоги я переїхала з рідного міста Ужгорода до Києва, більшу частину мого часу займають поїздки, оскільки я беру участь у багатьох благодійних молодіжних проектах не тільки в Україні, а й в інших країнах. Я дякую Богові за те, що Він зробив у моєму житті!
Свою історію в деталях і закулісні моменти я розповідаю у своїй книзі:
Дізнайся більше про те, чим я займаюся сьогодні
Пример текста